Коли дитина приходить зі школи з величезною кількістю домашніх завдань , батькам важко не думати: «Коли я знайду для цього час?»
Ми знаємо, що домашнє завдання наших дітей призначене для них, але на практиці це не завжди так. Одна з причин, по якій ми так засмучуємося через кількість домашніх завдань, які отримують наші діти, полягає в тому, що ми знаємо, що саме ми в кінцевому підсумку це зробимо.
Навчити дитину вчитися самостійно – має вирішальне значення для успіху та зниження стресу для всіх, хто знаходиться вдома.
Допомагати нашим дітям досягти успіхів у школі – це довгий процес, але все починається з того, що у них є обов’язки. Ось кілька моментів, на які варто звернути увагу:
⤷ Домашнє завдання – НЕ наше: правда в тому, що ми, батьки, любимо активно займатися своїми дітьми. Хоча участь батьків важлива, але їх робота полягає в тому, щоб направляти дітей, а не працювати на них. Іноді батьки забувають про цей принцип і в кінцевому підсумку виконують роботу за свою дитину.
⤷ Домашнє завдання – це НЕ покарання. Якщо ми впевнені в користі виконання домашнього завдання самостійно, наші діти теж. Чим раніше вони зрозуміють, що самостійне виконання – це можливість для зростання, тим краще ми закладемо основу для відповідального дорослого.
⤷ Домашнє завдання – це НЕ змагання: багато батьків потрапляють в пастку, виконуючи домашні завдання, проекти тільки для того, щоб «похвалитися» тим, наскільки добре їх діти навчаються в школі. Оскільки якість роботи з часом буде підвищуватися, раннє зосередження уваги на самооцінці дитини є ключем до незалежності
Батьки є зразком для наслідування: нам потрібно контролювати свої емоції й очікування, щоб допомогти нашим дітям впоратися зі своїми. Наші діти – чисті полотна; вони будуть малювати свої власні картини, але вони дивляться на нас, щоб зробити це краще за все. Нам потрібно бути їх найкращим зразком для наслідування.
Кожна дитина індивідуальна: необхідно усвідомлювати, що потрібно приймати наших дітей такими, якими вони є. Порівнюючи їх з іншими дітьми, навіть з братами й сестрами або членами сім’ї не найкращий варіант, через це їм складно прийняти себе.
Кожна людина вчиться по-своєму: всі ми вчимося використовувати свої почуття по-різному. Деякі діти більш наочні, деякі використовують повторення, інші – слух і т. Знайдіть той спосіб самостійного навчання, який буде зручним для дитини.
Мотивація, мотивація, мотивація: чому ми робимо щось з любов’ю? Тому що ми хочемо це робити. Є щось, що досить сильно змушує нас робити те, що ми робимо. Нам потрібно знайти це в наших дітях ️ – підтримуйте мотивацію виконувати свою роботу. Ще краще, якщо ми зможемо зробити це, уникаючи матеріальних речей.
Робити уроки самостійно вчить дітей управляти своєю поведінкою, а це набагато важливіше, ніж хороші оцінки.
Як батьки можуть привчити дитину робити уроки самостійно?
1. Створіть зону, вільну від відволікаючих чинників: переконайтеся, що у вашої дитини є зона, вільна від відволікаючих чинників. Допоможіть їм розпорядитися своїм часом і переконайтеся, що у них є всі матеріали, необхідні для досягнення успіху.
2. Коли ваша дитина виконує домашнє завдання, ви повинні: якщо ваша дитина читає, читайте газету. Якщо ваша дитина займається математикою, збалансуйте свої рахунки. Таким чином, ви дасте своїй дитині зрозуміти, що ці навички знадобляться в подальшому житті.
3. Допоможіть дитині впоратися з розчаруванням: частина успіху – це навчитися справлятися з розчаруванням. Якщо ваша дитина бореться, дайте їй зрозуміти, що це нормально, та дозвольте зробити перерву.
4. Заохочуйте прогрес: діти можуть розглядати домашнє завдання як спосіб заспокоїти батьків. Зберігайте позитивне ставлення до їхньої роботи, і, якщо ваша дитина стане кращою, дайте зрозуміти, що ви цінуєте її важку працю, давши якусь невелику винагороду.
❗ Пам’ятайте, що домашнє завдання ваших дітей не повинно займати увесь ваш час. Просто переконайтеся, що вони це роблять, та втручайтеся тільки в тому випадку, якщо їм потрібна допомога.
Навчання дітей самостійній роботі може бути стресовим процесом, але в кінцевому підсумку окупиться. Це вкладення часу, яке принесе користь дітям в їх майбутньому. Кожна сім’я індивідуальна, і їй слід вивчити те, що краще для них, але бажання внести корективи, коли це необхідно, є ключовим моментом.
