Умовити дітей робити те, чого вони не хочуть, може бути непросто. А змусити їх перестати робити те, чого ви не хочете, може бути ще складніше. Тому варто розглянути деякі способи стосовно мотивування дітей, які допоможуть:

  Переглянути нагороди

Звичайно, заохочення дітей іноді може бути тимчасово корисним. Це правда, що нагороди будуть мотивувати людей займатися чимось. Але відбувається так, що поведінка стає залежною від винагород і припиняється, коли винагороди припиняються. Дорослі йдуть на роботу, щоб отримувати гроші, але якщо виплати припиняться, вони перестануть ходити на роботу.

Це вірно, навіть якщо заняття приносить задоволення. Дослідники зі Стенфордського університету виявили, що коли дітям, яким подобалося малювати маркерами, платили за це, вони перестали ними користуватися, коли їм більше не платили. Іншими словами, нагорода якось погасила їх пристрасть.

Тому винагорода як така, працює, але тимчасово. Важливо знати та розуміти, коли варто винагороджувати, а коли просто сказати хороше слово.

Ведіть змістовні бесіди

Бесіди один на один з вашою дитиною мають вирішальне значення для розкриття внутрішньої мотивації дитини. Діти від природи допитливі, і пропозиція зрозуміти, чому щось має сенс, може торкнутися та розвинути їх інтелект.

Якщо ваші діти з самого початку відмовляються від поставленого завдання,  батькам потрібно почати з розгляду  проблеми із дитячої точки зору. Потім поговоріть про важливість заняття в поважній манері. Якщо ваша дитина для прикладу не хоче прибирати у своїй кімнаті, тому що вона втомилася від футбольних тренувань, скажіть: «Чому б  не відпочити, а після обіду можна привести в порядок свою кімнату, щоб знайти все, що потрібно для виконання домашньої роботи? Утримайтеся від таких слів, як« повинен» і запропонуйте бути поруч, щоб допомогти, коли дітям це дійсно потрібно.

Запитуйте  дитину, як вона себе почуває, виконуючи конкретне завдання. Такі питання, як: «Що ти думаєш про те, щоб робити дистанційні завдання самому?» і “Як ти себе почуваєш, коли закінчуєш завдання?” може привести дітей до розуміння своїх досягнень, якого вони не могли б отримати в іншому випадку. Ще одна ефективна стратегія спонукати дітей: проявити співчуття, запитавши, чим ви можете допомогти. Це ставить батьків і дітей на одну сторону проти проблемної поведінки, замість того, щоб влаштовувати битву. Дитячі рішення проблемної поведінки часто працюють краще, ніж пропоновані батьками, тому що діти зацікавлені в тому, щоб їх рішення працювали.

Зворотній зв’язок з дітьми під час цих бесід про те, як вони виконують свої обов’язки, також може мотивувати. Замість того, щоб витрачати час на поїздку в парк в якості нагороди за виконання певних завдань на дистанційному навчанні, спробуйте зловити свою дитину в той день, коли вона зробить усі завдання сама та швидше. Прямуючи в парк, відзначте, що природний наслідок того, що вона зробила усю роботу раніше, дало час для розваги пізніше.

Прийміть їх недоліки

Більшості дітей насправді подобаються окремі справи, наприклад, деяким подобається сортувати теплу білизну й відповідні шкарпетки, але вони зупиняються, тому що батьки можуть бути занадто квапливими і занадто вимогливими. Зосередьтеся на тому, що ваша дитина підняла ковдру з підлоги – а не на те, що вона лежить нерівномірно – і похваліть його за докладені зусилля. І якщо є певні справи, які подобаються вашим дітям, переконайтеся, що вони їх отримають.

Що стосується роботи, яка не подобається вашим дітям, проявіть трохи творчості, щоб зробити її більш привабливою. Запропонуйте вибір, де це можливо, навіть обмежений, наприклад, чищення зубів перед купанням або після. Це дає дітям відчуття автономії, що є важливим компонентом внутрішньої мотивації. Важкі зусилля з контролю над дітьми іноді призводять до непотрібної боротьби за владу, яка закінчується такими словами, як “Ти не можеш мене змусити. Ніхто з нас не любить відчувати себе контрольованим, особливо маленькі діти. Дітям подобається вірити, що те, що вони роблять, було їх вибором, а не обов’язком.

Враховуйте їх можливості

Краще подумайте про той час, коли ваша дитина навчилася писати своє ім’я або грати пісню на піаніно, і наскільки вона задоволена собою. Почуття майстерності глибоко мотивує. Коли йде мова про дитину, яка бореться із виконанням завдань, можливо варто задуматись про те, чи є прогалина в навичках або проблема з навчанням, через яку ця дитина відчуває, що неможливо зробити те, що ми просили. Так що проведіть змістовну розмову зі своєю дитиною про те, що може стати у неї на шляху до навчання.

Експрес вдячність

Припустимо, ваша дитина прокинулася, коли спрацював будильник, та самостійно зібралася працювати над завданнями дистанційно. Обов’язково скажіть їй, наскільки ви цінуєте зусилля, і не забудьте додати, як приємно все вчасно виконати, не відчуваючи поспіху. Діти хочуть зробити приємність своїм батькам й це почуття зв’язку сильно мотивує. Хваліть своїх дітей, але будьте обережні з тим, як ви хвалите, зосередьтеся на зусиллях і зростанні більше, ніж на результаті.

Подавати приклад

Це досить просто: якщо ви хочете, щоб ваші діти перестали  сваритися зі своїми братами і сестрами, замість того, щоб пропонувати їм цукерки або інші нагороди, щоб «бути хорошими», постарайтеся вирішити свої конфлікти з чоловіком  гідним захоплення способом. Щоб допомогти їм запам’ятати свої манери, не забудьте також сказати їм «будь ласка» і «спасибі». І коли ви розмовляєте по телефону й ваша дитина хоче вашої уваги, не кажіть йому «секундочку», якщо це буде більше 20 хвилин. Безтурботна гра з часом також означає, що ваші діти, ймовірно, теж зроблять це, тому не дивуйтеся, коли ви скажете їм, що пора йти з вечірки або прибрати зі столу, а вони кажуть «секундочку». Сказати те, що ви маєте на увазі, і мати на увазі те, що ви говорите, дійсно може бути дуже мотивуючим.

Ключ до мотивації дітей відрізняється від того, що прийнято думати. До недавнього часу дослідники вважали, що провідним фактором успіху дитини є когнітивні навички, вид інтелекту, який вимірюється за допомогою тестів IQ, включаючи здатність розпізнавати букви і слова. Але існують більш важливі якості, що ведуть до успіху: наполегливість, самоконтроль, цікавість, стійкість, сумлінність, упевненість в собі і оптимізм.

Міцні відносини з дитиною можуть виявитися навіть більш важливими, ніж ми думали. Дослідження показують, що діти з надійною прихильністю до своїх батьків – навіть 3-4-річні – мають більшу життєстійкість і більшу самостійність. Також важливо пам’ятати, що таким сильним сторонам характеру, як цікавість і самоконтроль, можна навчити за допомогою різних мотиваційних прийомів. Вони не з’являються чарівним чином в результаті хороших генів. Батьки   багато чого можуть зробити, щоб вплинути на їх розвиток у дітей, зокрема мотивуючи та підримуючи.